Батьки, які вирішили віддати дитину до дитячого садка, мають усвідомити серйозність цього кроку і для себе, і для дитини. Відірваність від рідних і близьких, від звичної домівки, зустріч з незнайомими дітьми та дорослими — усе це цілком може створити для дитини дуже серйозну стресову ситуацію.
Будьте готові до того, що зовсім не обов'язково дитина щодня радісно й легко ходитиме у дитячий садочок.
Не варто звинувачувати дитину у всіх неприємностях. Це може погіршити її й без того негативний емоційний стан.
Спробуйте всіляко заохочувати спілкування Вашої дитини з іншими дітьми, говоріть про них як про її друзів, називайте їх на імена тощо.
« Дорогою у дитячий садок обговоріть з дитиною, що на неї чекає. Дуже важливо, щоб розмови про дитячий садок супроводжувалися лише позитивними емоціями. У Вас має бути спокійний голос і впевнена інтонація.
Коли прийде час залишити дитину у дитячому садку одну, слід заздалегідь її про це попередити.
Нехай дитина візьме із собою у дитячий садок свою найулюбленішу іграшку. Спробуйте вмовити її залишити іграшку на ніч у дитячому садку, а на ранок прийти і погратися з нею. Обов'язково довідайтеся у дитини, що відбувалося з іграшкою у дитячому садку.
Завжди із розумінням ставтеся до «необгрунтованих», на Ваш погляд, примх і прохань дитини. Вона може попроситися на руки, щоб Ви її поносили, як маленьку, може відмовитися їсти одна або спати. Не переймайтеся, усе це лише наслідок утоми й туги за мамою. Не дратуйтеся і в усьому йдіть назустріч дитині.
Пам'ятайте, що дитині нині вкрай важко, вона перевантажена різними враженнями і сильно втомлюється. Саме із цієї причини їй дуже потрібна Ваша допомога.
Поводьтеся завжди так, наче звикли до того, що дитина ходить у дитячий садок.
Формуйте у дитини вдома всі необхідні навички самообслуговування, зокрема самостійно їсти, правильно тримати ложку, не бруднитися.
Удома неухильно дотримуйтеся розпорядку дня, максимально наближеного до розпорядку дня у дитячому садку.
Тренуйте систему адаптаційних механізмів у дитини з раннього віку. Привчайте її до ситуацій, в яких треба змінювати форми поведінки.
Майже всі діти молодшого дошкільного віку непросто адаптуються до умов дошкільного навчального закладу. Строки адаптації для різних дітей різні: деяким досить 2-3 днів, а іншим потрібно кілька місяців для того щоб звикнути до нової обстановки, увійти у нове соціальне середовище.
Часто критерієм звикання дитини є припинення плачу й слухняне виконання режиму за відсутності батьків. Однак це не завжди правильно. Основним показником повноцінної адаптації є активний прояв допитливості до всього, що оточує, виникнення прихильності до педагогів, бажання гратися з однолітками, яке свідчить про емоційне благополуччя дитини.
- боїться нового приміщення, незнайомих дорослих та дітей;
- з плачем притискається до матері й не відходить від неї ні на крок;
- нічим не цікавиться, не підходить до іграшок;
- уникає контактів із дітьми відмовляється говорити з вихователями;
- не відпускає від себе вихователя чи пом. Вихователя, прагне постійно сидіти у нього на руках;
- відмовляється від їжі;
- відмовляється іти в туалет;
- перестає говорити , хоча добре вміє;
- постійно плаче або буває у пригіченому стані;
- грається лише однією іграшкою , не переключається на інші види діяльності;
- починає тихо хворіти тощо..
Як вигадаєте чому дітям важко привикнути до садочка, які причини від кого залежать?::::
Що можуть зробити батьки і педагоги для полегшення адаптації малюка до умов дитячого закладу?
Процес звикання дитини до нових соціальних умов значною мірою залежитьвід внеску батьків у її виховання: рівня сформованості у неї елементарних навичок самообслуговування, гри, мовного розвитку, вміння поділитися іграшкою тощо.
Підтримуйте бажання дитини проявляти самостійність у процесі приймання їжі: сідати на стілець, пити з чашки, тримати її обома руками, їсти ложкою, їсти хліб з рідкою стравою. Привчайте дитину користуватися серветкою, дякувати після їжі.
Привчайте малюка тримати своє тіло в чистоті: позитивно ставитися до переодягання в чистий одяг, умивання, як у міру потреби, так і до та після їжі: підставляти руки під струмінь води, змивати мильну піну з рук, користуватися рушником; з допомогою дорослого користуватися
НОСОВОЮ ХУСТИНКОЮ.
Привчайте дитину своєчасно повідомляти про потребу и в туалет.
Малюку буде легше адаптуватися в колективі, якщо він знатиме не лише імена вихователів, а і буде знайомим з однією чи кількома дітьми групи ще до приходу у дитячий садок.
Дитина має знати, в яких випадках їй слід звертатися за допомогою до вихователів. Всі ці знання дитина може набути, спостерігаючи за іншими дітьми, а також удома у рольових іграх із батьками.
Характер адаптації дитини багато в чому залежить від того, що розповідають батьки про дошкільний заклад. Розповідаючи дитині про дитячий садок, уникайте фраз типу: «От підеш до садка, там тебе швидко всього навчать», або «Там добра тьотя-вихователька буде дозволяти тобі робити все, що захочеш». І те, й інше однаковою мірою погано, бо не відповідає дійсності, з якою зустрінеться дитина, прийшовши до дитячого садка. І аж ніяк не варто залякувати малюка: «Не будеш слухатися — віддам до садочка», а згодом, коли вона вже відвідуватиме його, погрожувати залишити її там, якщо не перестане плакати або вередувати. Щоб малюк легше сприймав нове оточення й звикав до нього максимально безболісно, слід підготувати його до цього — сформувати у дитини позитивне очікування майбутньої зміни у його житті. Віддавши дитину до дитячого садка, батьки досить часто ставляться до неї співчутливо, з жалем. Відчуваючи це, вона також починає жаліти себе, вередує, відмовляється ходити в групу. Але можна виховати зовсім інше ставлення до дитячого садка — бадьоре, радісне, якщо пояснити малюкові, що новий для нього дім — то життєва потреба, що він росте і переходить на нову сходинку свого розвитку, тож йому потрібні інші умови, потрібне товариство однолітків. За такого настрою народжуватимуться позитивні почуття, бажання йти на зустріч з новими товаришами, з якими так цікаво грати, спілкуватися. Про майбутнє відвідування дитячого садка треба говорити вдома як про добру подію.
Спокійному і впевненому адаптуванню малюка до дитячого садка сприятиме поінформованість про життя в ньому. Цьому може сприяти гра-драматизація. Дитині кажуть: «Лялька Катруся піде до дитячого садка. Ходи сюди, Катрусю привітайся. У тебе буде своя шафа для одягу (показують). Ти обідатимеш з дітьми за столом (садовлять ляльку за іграшковий стіл). У тебе будуть друзі, з якими буде цікаво й весело гратися. А потім за тобою прийде мама». Далі цей варіант доцільно розіграти вже з дитиною.
Дитину треба ознайомити з дошкільним закладом ще до того, як вона туди прийде на весь день. Спочатку слід прийти на вечірню прогулянку, подивитися, як діти граються, як розходяться по домівках. Важливо звернути увагу дитини на те, що батьки щодня забирають своїх дітей додому, ніхто з них не запишається на ніч, що вночі дитячий садок не працює. А от наступного дня діти знову приходять сюди. Це має закарбуватися у свідомості дитини. Це треба зробити тому, що почуття часу у дітей ще не сформоване, і коли вони потрапляють до дитсадка, то багатьом здається, що їх вже ніколи звідси батьки не заберуть, що це тепер «назавжди».
До того як дитина почне відвідувати дошкільний заклад, батьки мають з'ясувати, за яким режимом живе група дитячого садка, що відповідає їй за віком. Якщо домашній режим і режим дитячого садка кардинально відмінні у часі й послідовності режимних моментів, не зайве проконсультуватися у дільничого педіатра або лікаря дошкільного закладу.
У період адаптації, у раціоні харчування дитини має бути велика кількість свіжих фруктів та овочів, салатів, у яких багато вітамінів та біологічно активних речовин.
